У разі руйнування нерухомості, в тому числі часткового, проводять інвентаризацію такої нерухомості (п. 7 розд. І Положення №879).
Інвентаризацію проводять у загальному порядку, тобто керівник призначає інвентаризаційну комісію, яка проводить інвентаризацію, складаючи інвентаризаційні документи. До складу комісії можуть включатися і представники сторонніх осіб, наприклад місцеві органи влади, ДСНС тощо (див. нижче).
Але є додаткові специфічні особливості цього процесу.
Спершу підприємство має звернутися до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності — до військових адміністрацій, які проведуть попередні візуальні огляди зруйнованого, повідомлять ДСНС, правоохоронні органи, згідно з Порядком №473. Роз’яснення щодо такого огляду наведені також на сайті Мінрегіону.
Відтак слід обстежити нерухомість згідно з нормами Порядку №257. Для обстеження залучають відповідних фахівців, які мають сертифікат (див. п. 2 та 2-1 Порядку №257). Вони провадять обстеження згідно з вимогами Методики №65. За результатами роботи складають звіт (див. розділ VIІ Методики №65), який є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
На наш погляд, звіт має розглядати інвентаризаційна комісія і на підставі розгляду давати пропозиції. А конкретне рішення приймає керівник підприємства, затверджуючи інвентаризаційні документи.
Під час інвентаризації має бути визначено і розмір завданого збитку згідно з Порядком №326. У пп. 14 п. 2 Порядку №326 зазначено, що відповідальними за визначення шкоди та збитків стосовно підприємств недержавної форми власності є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану — військові адміністрації). Шкоду визначають як за вартістю втраченого, знищеного, пошкодженого, так і за упущеною вигодою. Причому визначають шкоду та збитки згідно з методикою, затвердженою Мінекономіки та Фондом держмайна. Але на момент підготовки цієї статті методики ще немає.
У п. 4 Порядку №326 зазначено, що до підготовки проєктів методик для оцінки шкоди можуть залучати представників неурядових організацій, незалежних інформаційно-аналітичних центрів та громадських організацій.
На наш погляд, для оцінки шкоди може бути проведено незалежну оцінку незалежними оцінювачами. Оцінку можна провести і самостійно виходячи з ринкових цін зруйнованого.
Під час організації інвентаризації, фіксування шкоди підприємство може користуватися методичними рекомендаціями, розробленими фахівцями Інституту аграрної економіки.
Роботи з демонтажу зруйнованого
Спершу провадять обстеження (див. вище). На підставі отриманих матеріалів розробляють проєкт організації будівництва (ПОБ) та проєкт виконання робіт (ПВР).
Виконувати роботи з демонтажу мають право лише спеціалізовані організації, які отримали в установленому порядку дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Очевидно, що більшість підприємств, нерухомість яких зруйнована чи зруйнована частково, не мають відповідних дозволів і компетенцій для виконання робіт з демонтажу, а тому найматимуть сторонні організації.
Виконані сторонньою організацією роботи з демонтажу оформляють актом виконаних робіт. Якщо під час демонтажу сторонньою організацією отримуються запаси, з яких підприємство планує мати якийсь економічний зиск (використати у власній діяльності), такі запаси передають підприємству за звичайною накладною чи за актом приймання-передачі.
На підставі цих документів підприємство оформляє акт списання ОЗ. Може застосовуватися форма акта, затверджена Наказом №818. Акт є підставою для відображення операції часткової ліквідації в бухгалтерському обліку.
Бухгалтерський облік, ПДВ
Унаслідок часткового руйнування провадять часткову ліквідацію — зменшують первісну вартість та знос на суму первісної вартості та зносу ліквідованої частини (див. п. 35 НП(С)БО 7). Відповідні проведення покажемо в таблиці.
Таблиця
Відображення часткової ліквідації ОЗ в обліку
| № з/п |
Господарська операція | Проведення | |
| Д-т | К-т | ||
| 1. | Списання зносу ліквідованої частини | 131 | 100, 103 |
| 2. | Списання залишкової вартості ліквідованої частини | 976 | 100, 103 |
| 3. | Отримано роботи з демонтажу, виконані сторонньою організацією | 976 | 631 |
| 4. | Відображено ПК з ПДВ | 641 | 631 |
| 5. | Оплата виконаних робіт | 631 | 311 |
| 6. | Оприбутковано запаси, отримані внаслідок часткової ліквідації | 20 | 746 |
Вартість списаної частини нерухомості та вартість оприбуткованих запасів може визначати комісія, призначена керівником підприємства.
Якщо підприємство є платником ПДВ, то на вартість частково ліквідованої нерухомості ПЗ з ПДВ не нараховується згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ — руйнування внаслідок дії обставин непереборної сили (в ситуації, що розглядається, — військової агресії росії проти України). Обставини форс-мажору можна підтвердити сертифікатом ТПП чи листом ТПП.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Базою оподаткування нерухомості є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 ПКУ).
Така база визначається на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (див. пп. 266.3.2, 266.3.3 ПКУ).
Отже, якщо внаслідок руйнування зменшилася площа об’єкта нерухомості, потрібно зареєструвати відповідні зміни в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, після чого подати уточнювальну декларацію, зменшивши базу оподаткування починаючи з місяця, в якому здійснено держреєстрацію. Уточнювальну декларацію подають протягом 30 календарних днів з дня держреєстрації (див. пп. 266.7.5 ПКУ).